Європейське багатоцентрове проспективне дослідження з оцінки довгострокової безпеки та ефективності дермального філера на основі полікапролактону для корекції носогубних складок

Автори: Маріон Мурс-Карпі, доктор медичних наук | Марі-Оділь Крістен, доктор філософії |Генрі Делмар, доктор медичних наук | Патрік Брун, доктор медичних наук | Ісаак Бодох, доктор медичних наук | Філіп Кестемон, доктор медичних наук

Оригінальна стаття “Європейське багатоцентрове проспективне дослідження з оцінки довгострокової безпеки та ефективності дермального філера на основі полікапролактону для корекції носогубних складок” (завантажити)

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Вікові зміни шкіри можна скоригувати за допомогою малоінвазивних дермальних філерів. Використання полікапролактонового дермального філера (PCL-філера) в естетиці зростає.

МЕТА: оцінити довгострокову безпеку та ефективність PCL-філера в європейському багатоцентровому проспективному дослідженні.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ: Суб’єктам (n 5 90) з помірними/вираженими носогубними складками (Шкала оцінки вираженості зморшок [WSRS]: від 3 до 4) в день 0 вводили одну ін’єкцію однакового об’єму з кожного боку; безпеку та ефективність оцінювали протягом 18-місячного періоду. В 1 з 3 дослідницьких центрів безпеку оцінювали через 30 місяців.

РЕЗУЛЬТАТИ: На 12-му місяці (М12; первинна кінцева точка) 84% пацієнтів продемонстрували покращення на 1 бал за шкалою WSRS (М6: 92%; М18: 64%). За оцінкою дослідника/досліджуваного, з 7-го дня до 12-го місяця глобальне естетичне покращення спостерігалося у 90% пацієнтів, причому у 80% пацієнтів ефект зберігався до 18 місяців. Пацієнти/дослідники повідомляли про високу задоволеність та покращення якості шкіри. Більшість безпосередніх реакцій у місці ін’єкції зникали через 2-4 дні. Не було зареєстровано жодних серйозних або несподіваних побічних ефектів.

ВИСНОВОК: Це дослідження продемонструвало довгострокову безпеку та ефективність PCL-філера,безпека якого підтверджена за період до 30 місяців.

ВСТУП

Останніми роками зросло використання малоінвазивних естетичних процедур, таких як лікування дермальними філерами на основі гіалуронової кислоти, які наразі є найпопулярнішим препаратами. Однак альтернативна група препаратів (стимулятори колагену), як правило, має перевагу у більш довготривалій дії. Один з них, ELLANSÉ ELL; Sinclair Лондон, Великобританія) забезпечує тривалий волюмізуючий та омолоджуючий ефект. ELLANSÉ – єдиний доступний філер, який містить мікросфери полікапролактону (PCL-філер; 25-50 мм, 30%), суспендовані в гелевому носії, який біологічно розкладається в процесі повільного гідролізу, забезпечуючи тривалу стійкість. Доступні чотири різновиди: ELL-S, ELL-M, ELL-L або ELL-E; вони відрізняються лише довжиною початкового полімерного ланцюга та демонструють ефективність терміном від 18 місяців до 4 років.

ELLANSÉ показаний для підшкірної імплантації при корекція мімічних зморшок, складок та інших недоліків сполучної тканини. Гель забезпечує миттєву волюмізацію, а мікросфери надають стійкого ефекту² через стимуляцію колагену, що було доведено на тваринах3 та людях.4 Деякі клінічні дослідження оцінювали ефективність, безпеку та тривалість використання PCL-філера для корекції носогубних складок (КНС)5–7, а також в інших зонах обличчя, лоба,8 кистей.¹⁰ Ці клінічні дослідження підтверджують безпеку та ефективність ELL. Це європейське багатоцентрове дослід- ження у великій популяції (N 5 90) оцінювало довгострокову (18 місяців) ефективність та безпеку ELL-S для корекції НС, а також задоволеність результатами лікування, включаючи вплив на якість шкіри. Довгострокова безпека протягом 30 місяців оцінювалася в одному із центрів (N 5 29 з 30 пацієнтів).

МЕТОДИ ТА ДИЗАЙН ДОСЛІДЖЕННЯ

Це було європейське, відкрите, інтраіндивідуальне, одномоментне, багатоцентрове дослідження в якому вивчалась безпека та ефективність протягом 18 місяців (30 місяців для безпеки в одному центрі). У дослідженні брали участь три центри, які розташовані в Антібі (Франція, Центр 1), Каннах (Франція, Центр 2) та Мюнхені (Німеччина, Центр 3) Протокол відповідав вимогам Належної клінічної практики (ISO 14155:2011) та етичних принципів Гельсінської декларації; вона була схвалена Французьким агентством охорони здоров’я (ANSM), Французьким та Німецьким незалежними етичними комітетами.

ПАЦІЄНТИ

Дев’яносто осіб (віком 24-75 років; 78 жінок, 12 чоловіків) з помірно або сильно вираженими носогубними складками (з оцінкою 3 або 4 бали за 5-бальною шкалою WSRS), придатних для участі в дослідженні, які надали пыдписану інформовану згоду та дали згоду на використання їхніх фотографій для ілюстрації (див. Додатковий цифровий контент 1, таблиця S1, http://links. lww.com/DSS/ A723). З дослідження були виключені пацієнти, у яких були постійні імплантати в цій зоні, напівпостійні філери (Radiesse або ELL, за 12 місяців до цього), філери ГК або ботулотоксин (за 6 місяців до цього) або нитки, проводились лазерні процедури, ультразвук (за 6 місяців до цього). Пацієнтки дали згоду не отримувати жодного лікування протягом усього дослідження.

ПРОТОКОЛ

ELL-S постачався у стерильному попередньо заповненому шприці об’ємом 1 мл з голкою 27-го калібру. У день 0 лікарі з відповідною кваліфікацією повільно вводили ELL підшкірно в носогубні складки у співвідношенні 1:1, уникаючи надмірної корекції, а потім обережно масажували оброблену ділянку. Об’єм ін’єкції визначався та реєструвався лікарем для досягнення оптимального результату і реєструвався. Учасники отримували одну ін’єкцію в кожну носогубну складку, і під час дослідження не проводили жодних маніпуляцій з корекцією. Місцева анестезія (5% анестезуючого крему з лідокаїном/прилокаїном) в місці ін’єкції застосовувалась на розсуд дослідника.

ОЦІНКА

Ефективність оцінювали за допомогою WSRS, 5-ти бальної шкали тяжкості з балами від 1 (відсутня) до 5 (крайня ступінь тяжкості), на 0-й день (до лікування), а потім у кожній часовій точці до 18 місяців (7-й день і 1-й місяць [M1], M3, M6, M12 і M18].

Дослідники та незалежний експерт оцінювали макрофотографії, зроблені в день 0 (до лікування) і в кожну точку часу до М18 (WSRS); і (3) дослідники та суб’єкти використовували шкалу оцінки Глобального естетичного покращення (GAIS), 5-бальну шкалу покращення з балами від 1 (дуже сильно покращився) до 5 (погіршився), в кожну точку часу до М18. Один бал виставлявся за кожну носогубну складку. Лікування вважалося клінічно ефективним за шкалою WSRS, якщо абсолютна зміна в оцінці за шкалою WSRS порівняно з вихідним рівнем (тобто, з 0-го дня до лікування) становила 1 бал за обома шкалами NLF та за шкалою GAIS, якщо стан пацієнта покращився до “дуже покращився”.

Задоволеність оцінювали за відповідями на запитання анкети суб’єктивної оцінки дослідників щодо їхньої оцінки якості ін’єкції та миттєвого ефекту (день 0) і суб’єктів щодо їхньої задоволеності результатами лікування (день 7 і М1, М3, М6, М12 і М18). Відповіді варіювалися від “зовсім ні” до “повністю” на кожне твердження.

Оцінку безпеки проводили на 0-й день (після ін’єкції) та в кожну часову точку до М18 для всіх суб’єктів. Наступні реакції були пов’язані з ін’єкцією, якщо вони виникали негайно або швидко після ін’єкції (тобто реакції у місці введення, РМВ): почервоніння, біль/болючість, ущільнення / твердість, набряк, припухлість / набряки, синці, свербіж та зміна кольору шкіри. Реєстрували тяжкість реакцій у місці ін’єкції (оцінювали за 3-бальною шкалою: легка, помірна або тяжка) та тривалість (у днях). З 1-го по 7-й день досліджувані проводили самооцінку та реєстрували максимальну інтенсивність і тривалість кожної реакції.

Будь-яка персистенція реакції до 7-го дня відмічалася в щоденнику пацієнта та дослідника, також просили відмітити дату закінчення реакції. Дані про негайні побічні реакції (НПР) та непередбачувані реакції (НР) дослідники відмічали в кожній часовій точці. Тяжкість цих явищ оцінювали за 3-бальною шкалою, а їхній зв’язок з препаратом – за 5-бальною шкалою (дуже ймовірно, ймовірно, не можна чітко пояснити, малоймовірно та виключено).

Довгострокова безпека була оцінена дослідником у М30, у підгрупі суб’єктів (N 5 29 з 30, центр 3), які не отримували ніякої додаткової корекції після унікальної ін’єкції ELL на початку дослідження.

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Статистичний аналіз проводився за допомогою програми SAS (SAS Institute, Cary, NC). Розмір вибірки з 90 осіб був розрахований на основі наступної гіпотези: абсолютна зміна від вихідного рівня в оцінці за шкалою WSRS на 1 бал у часовій точці M12 в 50% суб’єктів, з a-ризиком 5% і b-ризиком 20%. Аналіз параметрів ефективності, безпеки та задоволеності в усіх часових точках був проведений для всіх пацієнтів, які отримували лікування (популяції ІТТ і ПП були ідентичними). Розраховували описову статистику для кількісних даних (середнє значення, SD або стандартна похибка середнього, медіана, мінімальне та максимальне значення) та якісних даних (частота та відсоток).

Після перевірки допустимих значень за допомогою тесту Шапіро-Уілка (a 5 0,01), парний t-тест або тест Вілкоксона зі знаковим ранговим розподілом використовувався для оцінки будь-яких змін порівняно з вихідним рівнем (день 0) у балах WSRS, отриманих від дослідників або незалежного експерта в кожній часовій точці. Тест Мак-Немара використовувався для оцінки змін від дня 7 у пропорціях покращення стану пацієнтів, які застосовували GAIS (тобто пацієнтів, які відповіли “покращився” та “значно покращився”) у кожній часовій точці (M1, M3, M6, M12 та M18). Для даних з безпеки були надані лише описові статистичні дані.

Недостовірні або відсутні дані розглядалися як пропущені дані. Всі статистичні тести оцінювалися на рівні значущості p 5 5% з використанням двостороннього підходу.

РЕЗУЛЬТАТИ ДИСПОЗИЦІЯ СУБ’ЄКТА

З квітня 2016 року по липень 2016 року було набрано 90 осіб (30 на центр). Всі суб’єкти отримували лікування ELL. Досліджувана популяція включала 86 осіб у віці M12, 84 особи у віці M18 та 29 осіб у віці M30 (див. Додатковий цифровий контент 2, рис. S1, http://links.lww.com/DSS/A719).

ДЕМОГРАФІЧНІ БАЗОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ОБ’ЄМИ ІН’ЄКЦІЙ

Демографічні та базові характеристики наведені в Додатковому цифровому контенті 2, Таблиця S1, http://links. lww.com/DSS/A723. Об’єм препарату, що вводився в кожну носогубну складку, був однаковим з обох сторін і в різних центрах (0,58/0,60 мл для правої/лівої сторони загалом для 3 центрів). Жодної анестезії не застосовували, за винятком нанесення крему з місцевим анестетиком перед ін’єкцією у 19 суб’єктів (21%). Шість суб’єктів отримували супутнє лікування для уникнення або лікування місцевих реакцій (арніка, n 5 4; пентозановий сірчаний поліефірний крем, n 5 1; ацетамінофен, n 5 2; антигістамінний препарат, n 5 1; і кортикостероїд, n 5 1).

ЕФЕКТИВНІСТЬ

Основним критерієм ефективності був відсоток учасників, у яких абсолютне покращення WSRS становило більше 1 на момент М12 від початкового рівня. Зменшення вираженості носогубних складок відбулося у 84% пацієнтів у всіх часових точках до М12 (Рис. 1). Покращення було статистично значущим у всіх часових точках порівняно з 0-м днем після ін’єкції і зберігалося на М18, причому у 64% пацієнтів спостерігалося покращення на 1 бал за шкалою WSRS порівняно з вихідним рівнем.

Аналогічні результати були отримані при аналізі макрофотографій незалежним експертом. За даними дослідників, поліпшення (GAIS) спостерігалося у більш ніж 0,90% пацієнтів з 7-го дня до М12, і у 80% пацієнтів на М18. Аналогічні результати були отримані і від самих пацієнтів (Рис. 2). Ілюстрації ефектів лікування (візуальні результати) у 2 пацієнтів представлені на малюнку 3.

Малюнок 3. Фотографії носогубних складок на D 0, M6, M12, M18. (А) Чоловік, 44 роки, Центр 1; шкала оцінки вираженості зморшок – права/ліва сторона: базовий рівень: 4/3-М6: 2/1-М12: 2/1-М18: 2/1. (B) Пацієнтка, 36 років, центр 3; шкала оцінки вираженості зморшок: базовий рівень: 4/4-M6: 2/2-M12: 2/2M18: 3/3.

ЗАДОВОЛЕНІСТЬ

Анкета задоволеності учасників (див. Додатковий цифровий контент 3 і 4, рис. S2, http://links.lww.com/DSS/A720 і S3, http://links.lww.com/DSS/A721) показав, що в кожній точці часу до М18 від 69% до 78% учасників повідомили про загальну задоволеність, а від 78% до 94% заявили, що результати виглядають природно. Про покращення якості шкіри пацієнти повідомляли в ряді оцінок. У кожній часовій точці 0,50% учасників були задоволені своїм зовнішнім виглядом і відчували, що їхні обличчя виглядають молодшими, а шкіра розгладилася. Всі дослідники були задоволені або дуже задоволені легкістю введення та вдалим вибором зон корекції, а також результатами відразу після введення.

БЕЗПЕКА

Первинним критерієм безпеки була оцінка клінічної безпеки ELL; про всі ПР повідомлялося до М18. Реєстрували реакції у місці введення (РМВ). Згідно з даними, зібраними дослідниками, на 0-й день після ін’єкції ELL з обох боків в середньому 52% суб’єктів відчували біль, 48% – почервоніння, 43% – ущільнення і 37% – набряк. Дослідники не спостерігали випадків свербежу або зміни кольору шкіри, а ущільнення / набряки або синці/екхімози виникали рідко. Ці негайні реакції швидко зникали; на 7-й день, з обох сторін, набряки і синці виникли у 5% і 14% відповідно. На М18 у 1% пацієнтів з’явилися ущільнення, а у 1% – припухлості.

Згідно з даними щоденників пацієнтів, місцеві реакції були транзиторними; середня тривалість становила від 2 до 4 днів (див. Додатковий цифровий контент 5, рис. S4, http://links.lww.com/DSS/ A722). Зазвичай вони були легкої або помірної інтенсив- ності, за винятком набряку, який був сильним, але мав транзиторний

характер у 39% та 38% пацієнтів (з правого та лівого боку відповідно). Менш ніж у 20% зареєстрованих випадків мали серйозний характер – синці / екхімози, у 14% – ущільнення,   у 10% – гіперемія або біль / болючість, у 6% – зміна кольору і у 3% – свербіж. Окрім описаних вище негайних, але транзиторних ПР, які очікуються при застосуванні будь-якого дермального філера, дослідники повідомили про невелику кількість негайних ПР, які не були пов’язані з ін’єкціями. Чотири АЕ (у 3 суб’єктів) та 2 АЕ (у 2 суб’єктів) дослідники вважали дуже ймовірними та ймовірними, відповідно, пов’яза- ними з ін’єкцією ELL.

Щодо небажаних явищ, які вважалися дуже ймовірно пов’язаними з ін’єкцією ELL, у одного суб’єкта з’явився сильний екхімоз з обох боків обличчя, який виник через 2 години після ін’єкції і тривав 15 днів; у одного пацієнта – підпальпебральний екхімоз і набряк помірної інтенсивності з обох боків обличчя, який виник на наступний день після ін’єкції і тривав 8 днів; у одного пацієнта – невелике ущільнення у зоні лівої носогубної складки, яка з’явилася приблизно через 1 місяць після ін’єкції і тривала 31 день. Усі небажані явища зникли спонтанно.

Щодо небажаних явищ, ймовірно, пов’язаних з ін’єкцією, один випадок підшкірного вузлика на правій носогубній складці не був виявлений на М6, але був помітний на М9, і один випадок індурації легкої інтенсивності на обох носогубних складках стався на М18. Підшкірний вузол лікували кортикостероїдами на M9, після чого інший лікар зробив пункцію на M17, і, нарешті, успішно вилікував його другою ін’єкцією кортикостероїдів, виконаною дослідником на M18. Ущільнення легкої інтенсивності зникло спонтанно протягом 4 місяців після дослідження.

У підгрупі пацієнтів (центр 3), за якими спостерігали до М30 (n 5 29), жодних АЕ не спостерігалося і пацієнти не повідомляли про їх виникнення в період між М18 і М30.

Малюнок 1. Оцінки за шкалою оцінки вираженості зморшок (WSRS), отримані дослідниками.

Малюнок 2. Глобальне естетичне покращення (GAIS), оцінене дослідниками та пацієнтами.

ОБГОВОРЕННЯ

У цьому дослідженні ми продемонстрували довгострокову (до 18 місяців) ефективність і безпеку ELL-S після одноразової ін’єкції. Крім того, ми надали докази тривалої (30 місяців) довгострокової безпеки препарату. Отримані результати підтвердили результати попередніх досліджень корекції носогубних складок.^5–7 Результати анкетування випробовуваних показали природний ефект і поліпшення якості шкіри, що клінічно спостерігалося кількома лікарями в їхній практиці. Вважається, що ці ефекти опосередковані дією корекції

носогубних складок на вироблення колагену.^2–4 Хоча це не було порівняльним, воно ґрунтувалося на результатах попереднього порівняльного дослідження ELL-S та HA-філера,⁷ ELL мав вищу ефективність та довшу тривалість дії, ніж HA. Інший стимулятор колагену на основі гідроксиапатиту кальцію (CaHA) виявився ефективнішим і тривалішим, ніж 2 HA, для зменшення НС¹¹ Однак, хоча ефект CaHA спостерігався до 12 місяців, це дослідження включало другу ін’єкцію в обидві носогубні складки через 4 місяці після початкового лікування. Ця очевидна потреба в “корекції” суперечить призначенню ELL однією ін’єкцією в цьому дослідженні. Варто зазначити, що покращення (GAIS), зафіксоване для філера CaHA (62% через 12 місяців), було нижчим, ніж для ELL-S (93% у М12; 81% у М18). Негайні побічні реакції, про які повідомлялося після ін’єкції ELL, відповідали тим, що були опубліковані для дермальних філерів.^12,13 Найчастішою проблемою, про яку повідомлялося в цьому дослідженні, був біль, але анестезія не застосовувалася; лише 19 з 90 респондентів отримали знеболюючий крем.

Лікарі часто змішують анестезуючу речовину з філером для підвищення комфорту пацієнта. Було доведено, що змішування лідокаїну з PCL-філером є безпечним і не призводить до шкідливих руйнівних змін фізичних властивостей.¹⁴ Негайні побічні реакції швидко зникали, в середньому через 2-4 дні, без лікування. Нечисленні небажані явища, які дослідники вважали пов’язаними (тобто дуже ймовірно пов’язаними) з ELL, повністю і спонтанно зникли протягом місяця після їх виникнення, а одна з 2 пізніх ПР, які дослідники вважали ймовірно пов’язаними з ELL, також зникла спонтанно, тоді як інша зникла після лікування. У підгрупі пацієнтів під час спостереження М30 не було зареєстровано жодних відомих або неочікуваних небажаних явищ.

Безпека ELL підтверджується даними світового клінічного досвіду.^2,15,16 Дані постмаркетингового спостереження з моменту лончу препарату у 2009 році до вересня 2019 року свідчать про низьку частоту виникнення небажаних явищ (0,056% з 1 100 000 проданих шприців); частота набряків і припухлостей / вузликів також була дуже низькою (0,021% і 0,025% відповідно); гранульоми виникали дуже рідко (0,002%).^2,15 Нещодавній огляд безпеки та ускладнень CaHA17, що ґрунтується на кумулятивних даних опублікованих досліджень з 2004 по 2015 рр. за участю 5 081 пацієнта, засвідчив 173 АЕ (3%); з них найчастіше зустрічалися вузлики (n 5 166; 96%, частота 3%), причому більшість з них виникали в динамічних зонах. Нещодавній перехресний аналіз (MAUDE) 1748 АЕ з 2014 по 2016 рік, спричинених ін’єкційними наповнювачами, схваленими FDA, включаючи PLLA і CaHA, показав, що найпоширенішими небажаними явищами були набряк (755; 43,2%) та інфекція (725; 41,5%).¹⁸ Інфекції зазвичай пов’язують з неправильною технікою ін’єкцій; однак рівень інфікування після ELL був надзвичайно низьким,¹⁵ без жодних випадків, зазначених у цьому європейському дослідженні.

Це підтвердило важливість проактивних методів профілактики небажаних явищ, таких як вивчення історії пацієнта, підготовка лікарів, способи та частоту ін’єкцій, післяпроцедурний догляд, які є ключовими для досягнення оптимальних і безпечних процедур.¹⁹ Нещодавно були опубліковані рекомендації щодо техніки виконання ін’єкцій, способів введення та ділянок, які підлягають ін’єктуванню²⁰, а також настанови щодо лікування ускладнень, пов’язаних з ELL.²

Перевагою цього багатоцентрового дослідження є більша популяція пацієнтів, набрана протягом короткого інтервалу в 3 місяці, що дозволило уникнути ефекту центру, а також оцінка лікування в довгостроковій перспективі, тобто через 18 місяців (безпека/ефективність) і 30 місяців (безпека), після одноразової ін’єкції, без повторної ін’єкції і з аналогічним об’ємом ін’єкції. Ці різні особливості сприяли узгодженості результатів лікування. З точки зору обмежень дослідження, оцінку можна було б провести протягом більш тривалого періоду, однак важко гарантувати, що суб’єкти повернуться без будь-якого лікування, яке може завадити оцінці. Крім того, більша кількість учасників чоловічої статі та частка учасників з вищими показниками за шкалою Фітцпатріка могли б дати цікаву інформацію.

Таким чином, дермальний філер на основі полікапролактону (ELL-S), який забезпечує природне тривале омолодження, виявився безпечним та ефективним для корекції носогубних складок протягом 18 місяців, що підтвердило його стійкий ефект. Також було показано, що він має довгострокову безпеку протягом 30 місяців у підгрупі пацієнтів і покращує якість шкіри.

ПОДЯКИ

Автори висловлюють подяку Селін Лерітьє і Надін Беррі (DermScan, Вільєрбанн, Франція) та Дельфіні Тьєду (Mediti, Жуан-ле-Пен, Франція) за їхній внесок у дослідження, Abelia Science (www.abelia- sciences.fr) за редакційну підтримку та Editage (www.editage.com) за редагування англійською мовою.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. American Society of Plastic Surgeons (ASPS). Plastic Surgery Statistics Report. 2017. Available from: https://www.plasticsurgery.org/documents/ News/Statistics/2017/plastic-surgery-statistics-ful lreport2017.pdf.
2. Christen MO, Vercesi F. Polycaprolactone: or how a well-known and futuristic polymer has become an innovative collagen-stimulator in esthetics. Clin Cosmet Investig Dermatol 2020;13:31–48.
3. Nicolau PJ, Marijnissen-Hofste JM. Neocollagenesis after injection of a polycaprolactone based dermal filler in a rabbit. Eur J Aesth Med Dermatol 2013;3:19–26.
4. Kim JA, Van Abel D. Neocollagenesis in human tissue injected with a polycaprolactone based dermal filler. J Cosmet Laser Ther 2015;17: 99–101.
5. Gritzalas K. Preliminary results in using a new dermal filler based on polycaprolactone. Eur J Aesth Med Dermatol 2011;1:22–6.
6. Moers-Carpi MM, Sherwood Polycaprolactone for the correction of nasolabial folds: a 24-month, prospective, randomized, controlled clinical trial. Dermatol Surg 2013;39:457–63.
7. Galadari H, van Abel D, AI Nuami K, AI Faresi F, et al. A randomized, prospective, blinded, split face, single center study comparing poly J Cosmet Dermatol 2015;14:27–32.
8. Bae B, Lee G, Oh S, Hong K. Safety and long-term efficacy of forehead contouring with a polycaprolactone-based filler. Dermatol Surg 2016; 42:1256–60.
9. Lin S. Polycaprolactone facial volume restoration of a 46-year-old Asian women: a case report. J Cosmet Dermatol 2018;17:328–32.
10. Figueiredo VM. Five-patient prospective pilot study of a polycaprolactone based dermal filler for hand rejuvenation. J Cosmet Dermatol 2013;12:73–7.