Чутлива шкіра
Захворювання чутливої шкіри
Деякі типи шкіри дійсно більш чутливі, ніж інші, але навіть у цьому випадку чутливість шкіри є головною проблемою щодо здоров’я шкіри в усьому сучасному світі. Тригери чутливості включають у себе вплив довкілля, лікарські препарати або компоненти засобів для догляду за шкірою.
Термін “чутлива шкіра” може також стосуватися різних захворювань, таких як екзема, розацеа, алергічні реакції та генетичні захворювання. Більшість людей у той чи інший момент відчували шкірну реакцію на продукт або інгредієнт, але люди, які страждають від постійних проблем, відносяться до людей із чутливою шкірою.
ТИПІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, СВ’ЯЗАНІ З ЧУТЛИВОЮ ШКІРОЮ:
– Шкіра може бути сухою і сверблячою без видимої причини
– Під час нанесення засобів для догляду шкіра може поколювати та пощипувати
– Шкіра може реагувати на подразнення або легко подразнюватися внаслідок впливу тепла та/або тертя
– Шкіра може бути схильна до швидкої появи прищів і висипу
– Генетична схильність/сімейний анамнез екземи, псоріазу тощо.
Шкіра, ЩО РЕАГУЄ НА ПОДРАЗНЕННЯ
Шкіра, що легко реагує на ендо- або екзогенні подразники, описується як чутлива або вазореактивна. Це може бути спричинено чим завгодно – від високої температури чи тертя до вживання вина або гострої їжі. Симптоми реагування шкіри на тригери можуть містити підвищення температури, набряк, почервоніння, висип, поколювання або пощипування, відчуття печіння, свербіння і сухість, лущення.
АЛЕРГЕН І ПОДРАЖУВАЧ
Будь-яку речовину, яка викликає шкірну реакцію, зазвичай називають алергеном. Алерген – це речовина, яка може спричиняти алергію або прояв імунологічної реакції. Подразник – це речовина, що спричиняє стимулювання або подразнення. Як алергени, так і подразники можуть спричиняти або посилювати запальні захворювання шкіри.
КЛІТИНИ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ШКІРИ:
Розглядаючи питання чутливої шкіри та хронічних запальних захворювань шкіри, можна розділити відповідні структури на дві підкатегорії: клітини, що виконують захисну функцію шкіри, і клітини, які беруть безпосередню участь в імунітеті шкіри та запаленні. Деякі клітини, такі як кератиноцити, беруть активну участь у здійсненні захисної функції шкіри, а також в імунітеті та запаленні.
КЕРАТИНОЦИТИ, КОРНЕОЦИТИ, КОРНЕОДЕСМОСОМИ, МІЖКЛІТИННІ ЩІЛЬНІ З’ЄДНАННЯ, МІЖКЛІТИННІ ЛІПІДИ, ДЕСКВАМАЦІЯ КОРНЕОЦИТІВ, КЛІТИНИ ЛАНГЕРГАНСА, ЛІМФОЇДНІ КЛІТИНИ ВРОДЖЕНОГО ІМУНІТЕТУ, ДЕРМАЛЬНІ ДЕНДРИТНІ КЛІТИНИ, ОПАСИСТІ КЛІТИНИ, МАКРОФАГИ
У шкірі існує складна мережа між дендритними клітинами, моноцитами та макрофагами, що забезпечує ефективний імунологічний нагляд та імунологічні реакції.
ІМУНОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ, ПОРУШЕННЯ ЗАХИСНОЇ ФУНКЦІЇ ТА ЧУУЙЛИВІСТЬ
Шкіра є основним бар’єром між господарем (вами) і навколишнім середовищем. Вона забезпечує першу та найшвидшу захисну імунологічну реакцію для збереження цілісності шкіри. Зміна шкірного бар’єру може спричиняти запалення шкіри як унаслідок проникнення подразнювальних речовин у шкіру, так і внаслідок аномальної бактеріальної колонізації.
Зміни в кількості та якості щільних сполук призводять до порушення захисної функції та збільшення трансепідермальної втрати вологи. Порушення захисної функції призводить до сенсибілізації та подразнення шкіри, оскільки відбувається постійний запуск імунологічної реакції. Оскільки захисна функція порушується через незбалансований мікробіом, шкіра стає більш вразливою для проникнення хвороботворних мікроорганізмів і токсинів, а імунна система постійно стикається з проблемами, що призводить до субклінічного запалення.
Кератиноцити продукують хемокіни та хемокінові рецептори, що дає їм змогу зв’язуватися та взаємодіяти з іншими типами клітин під час імунологічної реакції. Регуляція імунної системи шкіри багато в чому залежить від правильного функціонування кератиноцитів. Кератиноцити разом із нейтрофілами та епітеліальними клітинами створюють основне джерело антимікробних пептидів (АМП), що діють як перша лінія захисту. Оскільки бар’єр легко піддається впливу антигенів, це призводить до активних реакцій лімфоїдних клітин вродженого імунітету на поверхнях бар’єру, що сприяють хронічним запальним порушенням. При таких захворюваннях, як алергічний контактний дерматит і атопічний дерматит, відбувається збій імунної системи, що призводить до місцевого і системного запалення.
Оскільки шкіра має імунологічні функції, будь-яке порушення шкірного бар’єру призводить до імунологічної реакції з активацією безлічі клітин через хемокіни та цитокіни. Це може проявлятися різними способами, включаючи почервоніння, набряк, сухість, жар, сенсибілізацію, реагування на подразнення або їх поєднання.
Дісбаланс у популяціях мікробів, що колонізують шкіру, може бути однією з причин розвитку неінфекційних шкірних захворювань, таких як атопічний дерматит, псоріаз, вугровий висип і розацеа.
Бактеріальні спільноти шкіри також беруть участь в імунному гомеостазі та запальних реакціях. Виявляється, що мікроорганізми беруть участь у розвитку різних шкірних захворювань, наприклад, під час спалахів атопічного дерматиту може відмічатися відносна чисельність золотистого стафілокока поряд зі зменшенням бактеріального різноманіття.
Ще однією проблемою є потенційна участь утворення біоплівки при запальних захворюваннях шкіри. Біоплівки являють собою групи мікроорганізмів, прикріплених до поверхонь у матриці позаклітинних полісахаридів, амілоїдів, ДНК і волокон. Біоплівки захищають мікроби від імунної системи та антимікробної терапії, таким чином, виступаючи як притулок для окремих клітин і забезпечуючи джерело постійної інфекції. Як приклад, в одному дослідженні зазначалося, що стафілококові біоплівки можуть спостерігатися при атопічному дерматиті.
Ми також знаємо, що порушення регуляції лімфоїдних клітин вродженого імунітету бере участь в аномальних імунологічних реакціях, але вони також відіграють важливу роль у регулюванні мікробного комменсалізму і шкірного запалення. Дефіцит лімфоїдних клітин вродженого імунітету призводить до зміни мікробного ландшафту шляхом регулювання росту себоцитів і виробництва антимікробних ліпідів. Це підкреслює роль лімфоїдних клітин вродженого імунітету як у шкірних комменсалах, так і в захисному імунітеті.
Імунітет господаря впливає на мікробіоту шкіри, і водночас мікробіота шкіри регулює шкірний імунітет. Дедалі більше наукових публікацій показують деяку форму взаємозв’язку між мікробами та хронічними шкірними захворюваннями.
Захворювання чутливої шкіри
Шкірний бар’єр і руйнування мікробіома
ВИСНОВОК
ЗАПАЛЕННЯ, ДИСФУНКЦІЯ ШКІРНОГО БАР’ЄРУ І ДИСБІОЗ МІКРОБІОМА ТІСНО ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ. ВСІ ТРИ З ЦИХ ВПЛИВІВ ВПЛИВАЮТЬ ОДИН НА ОДНОГО І СПРИЧИНЯЮТЬ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ
У разі запальних захворювань шкіри важливо пам’ятати, що найкраще – ворог хорошого, тому не варто одразу віддавати перевагу результату від агресивної тактики лікування. Використання обмеженої кількості засобів і повільне повернення шкіри до гомеостазу часто дає кращі результати. Ви можете досягти спокійного, збалансованого стану шкіри, включивши до свого списку засобів повсякденного догляду за шкірою деякі основні продукти компанії Esse, такі як Sensitive Cleanser (засіб для очищення чутливої шкіри), Sensitive Toner (тонік для чутливої шкіри), Sensitive moisturisers (зволожувальні речовини для чутливої шкіри обличчя та ділянки навколо очей) та Protect Oil (захисна олія). Залежно від рівня дисбалансу можна також використовувати пробіотичну сироватку (Probiotic Serum) і сироватку для чутливої шкіри (Sensitive Serum) для додавання живих лактобактерій у шкіру. В якості антивікової терапії чутливої шкіри використовується Sensitive Resurrect Serum.
Людська шкіра недостатньо добре знає, що робити з дивними і невідомими сполуками. У цих випадках імунні системи часто роблять те, для чого вони призначені, і дають відсіч, залишаючи шкіру в стані дисбалансу і піддаючи її ризику загострення. Чутливу шкіру, як майже будь-яку подразнену шкіру, можна значно поліпшити, якщо виконати кілька простих кроків, які не мають бути дорогими й трудомісткими. Необхідно провести невелике опитування, але здебільшого ці пропозиції будуть інтуїтивно зрозумілими та легко реалізовуваними.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЧУВСТВИТЕЛЬНОЇ ШКІРИ ВІД ESSE
Загальні рекомендації щодо професійного догляду:
– Масаж з омега незамінними жирними кислотами (Omega Mask)
– Використання гальванічного гелю для чутливої шкіри в процедурах (Sensetive Galvanic Gel)
– Уникайте розширення судин, не використовуйте пар
– Використовуйте несучі маски
– Щойно чутливість знижується, інші проблеми можуть бути вирішені, і продукти з ліній Core і Plus можуть бути рекомендовані
Загальні рекомендації щодо домашнього догляду та стилю життя:
– Уникайте абразивних відлущувальних засобів
– Використовуйте несушащі маски
– Зменшіть вплив вільних радикалів і стресу
– Рекомендується вживання антиоксидантів та омега-3 харчових добавок, які містять щонайменше 400 мг довголанцюгових омега-3 жирних кислот (DHA та EPA)
– Мінімальне перебування на сонці
– pH ВСІХ продуктів має бути в діапазоні 4,5 – 5,5
– Уникайте надмірного вживання кави та алкоголю
– Уникайте тривалого перебування в приміщеннях із кондиціонерами та опаленням
– Керуйте рівнем стресу
РЕЗУЛЬТАТИ І ПРОТОКОЛИ ЛІКУВАННЯ
ВИКОРИСТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Albanesi, C. and Pastore, S. 2010. Патобіологія хронічних запальних захворювань шкіри: взаємодія між кератиноцитами та імунними клітинами як мішень для протизапальних препаратів. Сучасний метаболізм ліків. 11:210-227
Buhe, V.; Vie, K.; Guere, C.; Natalizio, A.; Lheritier, C.; Le Gallianotto, C.; Huet, F.; Talagas, M.; Lebonvallet, N.; Marcorelles P. Carre, J. and Misery, L. 2016. Патофізіологічне дослідження чутливої шкіри. Acta Derm Venereol. 96: 314-318
Bulur, I. and Gokalp, H. 2017. Контактна кропив’янка, вичерпний огляд кропив’янки та ангіоневротичного набряку, Сельда Пелін Картал та Зекаї Кутлубай, IntechOpen, DOI: 10.5772/67994.
Dirschka, T.; Tronnier, H. and Folster-Holst, R. 2004. Клініко-лабораторні дослідження: Епітеліальна бар’єрна функція та атопічний діатез при розацеа та періоральному дерматиті. British Journal of Dermatology. 150:1136-1141. DOI: 10.1111/j.1365-2133.2004.05985.x
Egelrud, T. 2000. Десквамація в роговому шарі (Stratum Corneum). Acta Derm Venereol. 208:44-45
Gantz, M. and Allen, H.B. 2016. Псоріаз, атопічний дерматит, хвороба Лайма та Tinea Versicolor: все спричинено мікробами, але жодної класичної інфекції. Clinical & Experimental Dermatology Research. 7(4): 1-4
Grice, E.A. 2014. Шкірний мікробіом: потенціал для нових діагностичних та терапевтичних підходів до шкірних захворювань. Semin Cutan Med Surg. 33(2):98-103.
Hampton, P.J. 2020. Розширення можливостей лікування розацеа. Британський журнал дерматології. DOI: 10.1111/bjd.18985
Lauritano, D.; Ronconi, G.; Caraffa, A.; Gallenga, C.E.; Kritas, S.K.; Di Emidio, P.; Martinotti, S.; Tete, G.; Ross, R. and Conti, P. 2020. Новий аспект алергічного контактного дерматиту, запального шкірного захворювання, опосередкованого тучними клітинами: чи може допомогти il-38? Medical Hypotheses. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mehy.2020.109687
Lipozencic, J. and Hadzavdic, S.L. 2014. Періоральний дерматит. Clinics in Dermatology. 32:125-130.
Marks, J.G. and Miller, J.J. Miller. 2019. 8 – Екзематозні висипання. Принципи дерматології Глядачбілла та Маркса (шосте видання). Сторінки 95-112, ISBN 9780323430401, https://doi.org/10.1016/B978-0-323-43040-1.00008-7. (http://www. sciencedirect.com/science/article/pii/B9780323430401000087)
Матеюк, А. 2018. Шкірний імунітет. Arch Immunol Ther Exp. 66:45-54.
Muszer, M.; Noszczynska, M.; Kasperkiewicz, K. and Skurnik, M. 2015. Мікробіом людини: коли друг стає ворогом. Arch Immunol The Exp. 63:287 – 298.
Picardo, M. and Ottaviani, M. 2014. Шкірний мікробіом і шкірні захворювання На прикладі розацеа. J Clin Gastroenterol. I48: S85 – S86 Pierard, G.E.; Goffin, V.; Hermanns-Le, T. and Pierard-Franchimont, C. 2000. Десквамація рогівкових клітин (огляд). Міжнародний журнал молекулярної медицини. 6:217-221.
Сакс Н., Джессоп С. та Тодд Г. 2007. Handbook of Dermatology for Primary Care: A Practical Guide to Diagnosis. Південна Африка, Кейптаун: видавництво Оксфордського університету.
Уайт, Г. 2004. Color Atlas of Dermatology. США: Mosby, Elsevier.
Zhou, S.; Li, Q.; Wu, H. and Lu, Q. 2020. Патогенна роль вроджених лімфоїдних клітин в аутоімунних та запальних захворюваннях шкіри. Cellular & Molecular Immunology. DOI: https://doi.org/10.1038/s41423-020-0399-6
